Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Колос», що у Новій Котельні, - одне з тих господарств, де зуміли зберегти тваринницьку галузь, приділивши належну увагу молоковиробництву. І керівникові В. А. Марищенку, і спеціалістам та рядовим трудівникам коштує це немалих зусиль.

Орендуючи 1000 гектарів паїв своїх сельчан, підприємство має виробляти продукції стільки, щоб окупити затрати, видати зарплати, проплатити внески до всіх фондів (в цьому, на жаль, якраз і мають заборгованість), розрахуватися з орендодавцями, ще й мати хоча б якийсь прибуток, бо біг на місці для товаровиробника - це крок до банкрутства. В таких ось далеко не простих умовах «Колос» працює, а його директор Володимир Аркадійович каже, що тільки від тваринництва можна щодня мати живу копійку. - Ми власними силами наростили поголів’я і довели його до 250 голів, з них 110 - корів. Сьогодні надій від кожної становить в середньому 14 кілограмів - на 5 більше відповідного періоду минулого року. Товарність продукції складає 89 відсотків. Посприяли цьому масовий весняний розтел корів, належна кормова база Щоб не втратити досягнутих рубежів у осінньо-зимовий період, - продовжує В. А. Марищенко, - кормовиробництво поставили в даний час на передній план. Вже маємо 250 тонн тюкованого сіна. Другий укіс люцерни переробимо на сінаж - не буде ризику, що в дощовий липень трава не висохне. Із соковитих кормів в осінньо-зимовому раціоні буде лише силос - посіяли для цього майже 100 гектарів кукурудзи. Буряків у господарстві немає. Концкорми виготовляють на власному млині. На порозі - хлібні жнива. В ужинку будуть ярі зернові і озимі. Останні вродили не так рясно, як на них сподівалися, однак вцілому види на врожай непогані. Жнивуватиме господарство своїми силами, техніка хоч і стара, але механізатори дбайливо лагодять її і бережливо експлуатують. У господарській казні поки немає грошей на нову і не скоро будуть. Новокотельнянці не хочуть брати кредитів, кажуть: щоб позичати, треба мати чим віддавати не тільки взяте, а й великі суми банківських процентів. Директор по натурі оптиміст. І все ж у розмові чулася тривога, що село старіє, що основна робоча сила - пенсіонери, які вже випрацювалися. Потрібна ділова державна програма підтримки села, омолодження сільськогосподарського виробництва. Це так же важливо, як і фінансова підтримка вітчизняного товаровиробника, який може нагодувати країну і молоком, і м’ясом, і хлібом. Тільки, щоб йому не спізнившись підставили надійне плече.Треба, щоб так сталося, доки живуть і трудяться на нашій землі самовіддані селяни-працелюби. Таких у ПОСП "Колос” сьогодні - всього 30 чоловік - істинних хліборобів, які не мислять себе без поля і ферми, без досвітніх ранків і заколисаної солов’їною піснею сільської тиші.
Лідія НАКОНЕЧНА.