З віком зростає тягар хвороб, що призводить до подальшого зменшення частки здорових людей і прогресуючої недостатності сил та засобів для забезпечення їх необхідною медичною допомогою. І тут формується замкнене коло: більше хворих - більше коштів на їх лікування.

подарські підприємства нашого району інтенсивно вирощують овочеву продукцію. Відповідно у грунт вносяться не лише органічні добрива (гній), а й мінеральні та хімічні засоби захисту рослин. Окрім того, заможні мешканці сільської місцевості (а їх стає дедалі більше) облаштовують собі додаткові зручності: водогін від власної криниці, каналізацію. Створюються нові об’єкти громадського харчування, ковбасні та рибні цехи. Проте каналізаційна система санітарним нормам відповідає лише у межах житлового, господарського та виробничих будинків. Завершується вона найчастіше фільтруючою ямою - таким собі збірником стічних вод. Хоч яким би він був непроникним, рано чи пізно постає питання: хто очистить збірник і куди вивезе нечистоти? Організацією своєчасного видалення твердих побутових відходів, ліквідацією стихійних сміттєзвалищ ніхто не займається. Кошти на санітарну очистку не виділяються. Вимоги з прибирання прилеглих територій усіма суб’єктами та об’єктами не виконуються. Затверджених планів благоустрою вулиць та інших територій немає. До місць видалення відходів не обладнані під’їзди з твердим покриттям. По периметру місця видалення відходів не обсаджені деревами та чагарниками. Схеми закладки побутового сміття немає. Сучасні побутові умови у декілька разів збільшують споживання питної води, більше використовується побутової хімії. Як наслідок, грунт разом зі стоками всмоктує не лише віруси гепатитів, ентеровіруси і патогенні мікроорганізми, органічні сполуки, а й увесь хімічний склад мийних засобів. Тому існує реальна загроза надходження у криничну воду сульфатів, фосфатів, карбонатів, силікатів, ензимів і багатьох інших хімічних сполук. Протягом останніх двадцяти років рівень води у криницях поступово і неухильно знижується, тому кожна наступна криниця має бути глибшою. На виконання спільного наказу Управління охорони здоров’я та облСЕС № 13/6-сл від 21.01.04 щорічно лікар-гінеколог, який здійснює нагляд за вагітною жінкою, за 10-15 днів до пологів вимагає результати проведеного дослідження води шахтного колодязя. У Ф-097-у «Історія розвитку новонародженого» робиться запис: 1. Про вміст нітратів у воді поінформована (підпис матері). 2. Про можливі загрозливі стани дитини при вживанні води з підвищеним вмістом нітратів поінформована (підпис матері). За 6 місяців 2010 року райСЕС проведено 140 досліджень, із них 37 з відхиленнями за вмістом нітратів. Направлено Постанови про заборону використання води для пиття та приготування їжі власникам криниць. Встановлена допустима добова доза нітратів. При гранично допустимій дозі нітратів у воді 45 мг/л добове надходження їх з водою становить 90 мг, а максимально допустимий рівень з харчовими продуктами - не більше 360 мг. Розрахунковим шляхом встановлено: для новонароджених допустима добова доза - 9 мг, у віці 6-12 місяців - 45 мг, 1-3 роки - 56 мг, 4-6 років - 88 мг. Нітрати взаємодіють з гемоглобіном, створюючи метгемоглобін, якому не властиво переносити кисень. Через це формується водно-нітратна метгемоглобінемія, яка проявляється синюхою, зниженням артеріального тиску. У дітей до одного року це може закінчитися смертю. Отже, на якість питної води у криницях негативно впливають побутові стічні води, активне використання хімічних стимуляторів росту та засобів захисту рослин, невпорядковане поводження з побутовими відходами. Зрозуміло, що будівництво малих очисних споруд на території подвір’я є справою майже нереальною - вона дуже дорога, а доступні для населення технології мікроочисних споруд ще не розроблені. А у найближчі 10-20 років на будівництво каналізаційного колектора і очисних споруд для села сподіватися не доводиться. Ситуація, яка склалась на селі з водопостачанням і утилізацією рідких та твердих побутових відходів, загальновідома. Місцева влада, окрім фінансової, потребує нормативної допомоги. Тому на засіданні колегії райдержадміністрації та сесії районної ради будуть розглянуті питання про створення сільських комунальних господарств, які б обслуговували 5-10 населених пунктів (кущові сількомунгоспи), які б проводили очищення населених пунктів від твердих і рідких відходів, контролювали утримання і обслуговували сміттєзвалища (полігони) та ін. Ми маємо зробити все можливе для збереження здоров’я жителів району, підвищення їх життєдіяльності, соціальної та репродуктивної активності, що, у свою чергу, призведе до призупинення процесів скорочення чисельності населення району.

Віктор Пташник,

лікар-гігієніст.