ГАЛЮК Віктор Васильович - старший радник юстиції, почесний працівник прокуратури, доктор філософії В Гальчині, на Чабаку, народився і виріс глава роду Галюків Василь Тимофійович. Його батько - Тимофій Павлович, повернувся з війни з важкою контузією та понівеченими ногами, і всю відповідальність за родину звалила на свої плечі мати. В 1951 році, після семирічної строкової служби, подався Василь Тимофійович із старшим братом Андрієм на шахти Донбасу, щоб заробити копійчину та допомогти родині. Там і зустрів він карооку русокосу росіянку Ольгу з багатодітної шахтарської сім’ї. На Донеччині у 1956 році народився син, якого нарекли славним іменем Віктор. Він ріс розумним і кмітливим, все намагався допомогти батькам якнайшвидше побудувати хату. І дуже сердився, коли батько не насипав піску у його маленьке відеречко. Але не довго сім’я пожила в новозведеному будинку, бо Василя Тимофійовича тягнуло на Андрушівщину, куди й переїхали у 1962 році. Віктор швидко здружився з вуличною командою хлопчаків і втримати його вдома було важко. Але він ніколи не забував про обов’язки старшого сина - допомагати батькам по господарству. Летіли роки. Родина обживалась на новому місці. Навчання в школі давалося Віктору легко, він ще й сестрам допомагав, дуже любив читати книги. Мамі не раз доводилося вночі забирати ліхтарика, з яким він умудрявся читати під ковдрою. А ще, в далекій юності він мав бажання навчитися грати на гітарі. Закривався в своїй кімнаті і годинами грав. Самотужки, до крові розбиваючи пальці, все-таки осилив інструмент! В 1973 році успішно закінчив Андрушівську середню школу №1. Мав заповітну мрію - здобути вищу освіту і не яку-небудь, а юридичну. Два роки підряд фортуна не була на його боці, а тому пішов працювати на АТП - 11838. Але його наполегливість увінчалася успіхом, він став студентом Харківського юридичного інституту. Радості не було меж. Щоб отримати місце в гуртожитку, записався в хор, і всі студентські роки співав у ньому. Віктор гарно вчився, отримував підвищену стипендію. Після закінчення вузу працював помічником прокурора Андрушівського району. Працював прокурором Баранівського та Новоград-Волинського районів, міста Новоград-Волинського та Новоград-Волинським міжрайонним прокурором, заступником Київського міжобласного прокурора по нагляду за об’єктами оборонної промисловості, першим заступником прокурора АР Крим, начальником відділу нагляду за додержанням законів у сфері економіки Генпрокуратури. Загальний стаж роботи в органах прокуратури - понад тридцять років. Тепер він має визнання, нагороди, ряд наукових праць. Своїм досвідом роботи і життєвою мудрістю ділиться зі студентами одного із вузів Севастополя, де нині працює. Віктор Васильович має прекрасну сім’ю. Дочка і син також юристи, працюють в органах прокуратури. Є авторитет і визнання - все це завдяки невтомній праці. Зрозуміло, були обділені увагою та любов’ю дружина, діти, батьки. Всього цього вже не повернеш. В. В. Галюк прагне надолужити пропущене і кожну вільну годину проводить в колі сім’ї, поспішає на батьківщину до неньки. А найбільша його радість - це спілкування з онуком. Цьогорічну відпустку він присвятив йому, власноручно завів малюка 1 вересня у перший клас. Влітку приїздив до рідної домівки, щоб провідати неньку, яка завжди з нетерпінням чекає свого синочка. Його приїзд - справжнє свято для всієї родини.

Марія КОВАЛЕЦЬ.
м. Андрушівка.в галузі права, доцент, заслужений юрист АР Крим, видатний юрист України.